Путінський публіцист формулює коротко і чітко:
"Меркель признала Украину диктатурой. Еще чуть-чуть и можно признавать ее Россией. Что, собственно, и требуется. Смайл."
Красиво. Піщані дюни на Марсі рухаються за рахунок того, що піщинки відбиваються від поверхні як тенісна кулька і піднімають сусідні піщинки. Раніше вважалося загадкою, що переносить купи піску, коли вітер буває рідко. А це порахували, що пісок може відскакувати і так носиться і носитися.
Нагадало "Марсіанські Хроніки" Бредбері, якийсь такий настрій. Потім ще відкриють, що кораблі можуть пливти по пустелі силами цих же bouncing sands.
Несподіване продовження про книжку Anathem. Прийшла новина, що хтось там довів теорему, що хвильова функція (це одна з тем книжки) - реальний об'єкт, а не відображення незнання про стан об'єкта.
З приводу бойкотів і ізоляцій України.
1. Безперечно, це провал зовнішньої політики Януковича. Ще один, після зриву договора з ЄС. В цьому винна команда Януковича, хоча ясно, що є зовнішні чинники. Їм багато раз пояснювали, що треба робити, це не складно, при наявності мотивації.
2. Але тішитися з цього нема причини, бо ізоляція не Януковича, а України.
3. Ізоляція не покращить стан демократії в Україні.
Про осінні вибори весь час щось пишуть, а я давно не висловлювався.
1. Якщо зовсім коротко: вибори вже програні.
При звичайному ході подій результати легко прогнозуються, і вони є "програшем" за всіма розумними параметрами. Хід подій може відхилитись від звичайного. Хтось може різко змінити поведінку, погляди, почати працювати на Україну. Або міжнародні події якісь стануться. Але звичайні результати вже видно.
2. Наша платформа навіть не представлена серед партій.
3. Вибори будуть менш вільними і чесними, ніж кілька попередніх. Тобто Україна скотиться вниз в рейтингах демократії.
4. Партій, які внесуть новизну (будь-якого ідейного напрямку), не видно. Крім ВО Свобода.
5. Склад ВР погіршиться. Стане ще більше бандитів, корупціонерів, вони пройдуть під прапорами всіх великих партій і як "незалежні". Серед депутатів стане ще менше розумних людей, а також патріотичних і порядних.
6. Суттєвого оновлення ВР новими, не замішаними, людьми не станеться. Тільки невеликі заміни від Кличка і ВО Свобода.
7. Янукович отримає надійну більшість, причому ще надійнішу, ніж зараз. Теперішня конституція не вимагає формувати "коаліцію" з підписами. Тому багато депутатів зможуть спокійно числитися в опозиційних фракціях і голосувати по команді Януковича. Також на важливих голосуваннях Януковича підтримають цілі опозиційні фракції. Це тому, що в них не буде іншої стратегії (та і можливостей) аж до початку президентських виборів. Іншої, ніж гратися в легеньку опозиційність, чекати 2015 року, шукати своє місце в можливому розколі регіоналів ближче до президентських виборів.
Чи можна змінити цей сценарій - окреме питання.
Чуть не забув розказати. Прочитав нарешті Anathem Ніла Стівенсона. А треба зазначити, що з "Барокового циклу" ні одну книжку не дочитав - пару (не пам'ятаю яких) починав і кидав. Тому з недовірою підходив і до нового роману, хоча анонсувалось, що це вже знов фантастика. ( Read more... )
1. Бютівці розказують про "підпал Рейхстага". Типу влада їх має звинуватити в вибухах. Але міліція і СБУ в заявах, навпаки, каже про кримінал і відкидає політичні причини (звідки знають? Але важливо, що бютівців же ж не називають винними). Про підпал рейхстага говорить тільки сам БЮТ і прихильники. Звинуватити Януковича, що при ньому вибухи - нормально. Розказувати, що "вибухи зробила влада, щоб звинуватити нас" - це і є цинічний піар на трагедії. UPD. Мені підказують, що Азаров не стримався і розмірковує, що "вигідно опозиції".
2. Ніякий "російський сценарій" в Україні неможливий. Але не можна відкидати, що придурки захочуть попробувати. Нагадаю, Путін скористався (за другою версією: організував) теракти, щоб підняти свою популярність і "закрутити гайки". В Україні це неможливо: -- довіра до Януковича настільки низька, що ці фокуси йому б нічого не дали; -- нема ворога, яким в Росії були чеченці.
3. Нема взагалі доказів, що вибухи організувала "влада". Як і протилежного доказів. В принципі, підірвати чотири бомби може хто завгодно, від маньяка-хіміка і до ФСБ. Тут питання, чи є в Україні органи, щоб розслідувати (а не вибити з випадкового алкоголіка признання або приписати вибух якимось інтернет-закликальщикам "только стрелять").
Звичайно, мітинг в першу чергу - антивладний. Як трохи пафосно пишуть, наприклад, тут. Нема великого значення, які там вимоги. Я б дописав, як нам правильно нагадують, повернення Києву місцевого самоврядування.
Ясно, що коли влізти детальніше в архітектуру Андріївського і її майбутнє, то є розбіжності серед тих, які проти початкового плану Ахметова (поставити "біснес-центр").
Мені не сподобалось:
-- що нікого не спитали. Почались мінімальні протести - і вже "ми передумали". То чого не спитати до того, як валити будинки? Це не приватне подвір'я, а центр міста і публічний простір. Треба питати.
-- За цими планами, зміниться не тільки вигляд, а функція узвозу. Зараз це більш-менш пішохідна вулиця для прогулянок. Таких місць в центрі дуже мало. А вулиць - і нема зовсім. Наприклад, провулки навколо Софії, де мало руху машин, все рівно не пішохідні, бо машинами заставлені тротуари. Бізнес-центр на Андріївському автоматично виключає його з прогулянкових зон.
Лотки з матрьошками, які становили основу Андріївського, теж не подобаються, але навіть базар матрьошок кращий за ще одну зону скляних бізнес-центрів.
Продавців матрьошок треба з вулиці перемістити в будинки, відремонтовані. Узвіз залишити пішохідним. Забудови в історичному центрі призупинити. Вибрати мера. Створити нормальну систему узгодження таких рішень.
https://www.facebook.com/events/3847863
Сьогодні о 19.00 на вул. Десятинній, 3а (коло Михайлівської площі). Пишуть, що там офіс Ахметова, який розвалив будинки на Андріївському, щоб робити скляний бізнес-центр.
Я не дуже розбирався, хто організатори акції. Попробую прийти.
З'їзд "Батьківщини" деконструював і знецінив мантру про "об'єднання опозиції". Одне оформлення сцени символічне. Якщо ви закликаєте "всіх-всіх об'єднатися, бо диктатура, нема демократії, антинародний режим" і тому подібне, то чого ви на сцені "об'єднавчого" з'їзду не пишете, наприклад: "геть диктатуру!", "за демократію!", гм? Ні, портрет лідера на всю стіну. Ви навіть в риториці, яка нічого не коштує, не можете від цього відмовитись. Ваше право, але не дивуйтесь, що байці про "об'єднання" ніхто не вірить. Да, фотографія велика, але дає відчути зміст:( Read more... )
От є зараз технології, щоб безперервно передавати звук і відео. Можна пришпилити мікрофон і транслювати все цілий день. Веб-камеру можна не вимикати, а теоретично - носити з собою. А інша людина буде дивитися. Здавалось би, для закоханих це створить деякий ефект присутності. Питання: ви знаєте випадки, щоб хтось таке робив? Чи самі користуєтесь, якщо це не дуже інтимне питання. Бо як пари безперервно шлють смски - помітно. А щоб ще розширити зв'язок?
Через frendstimes попалася листівка з Росії з місцевих виборів. Нічого не знаю про цього хлопця, але презентація виглядає дуже чесною. Можливо, це тонка маніпуляція, але красива і спрацювала. Не пригадую в нас подібного. Наскільки краще виглядає за тупорилу брехню про "пакращення" і "боротьбу з режимом", яку знов будуть генерувати.
Російське агенство ИТАР-ТАСС пише, що Янукович в інтерв'ю заявив, що "Украина в ближайшее время примет закон о двух государственных языках".
Зрозуміло, що агенство з зони .ru не є джерелом інформації про Україну. Вони могли щось придумати. Сумнів починається з того, що конституція каже про одну державну мову. Тому закон, який в заголовку ІТАР-ТАСС, неможливий.
Якщо ж він справді це росіянам заявив, то послабив власну же ж тезу про мови. Виходить, російська мова - це розмінна монета в торгах з Путіном? Про неї кажуть росіянам, щоб сподобатись? Її "офіційний" статус прив'язаний до Росії? А не до жителів Донецька, які гіпотетично про це мріють, про все інше забувши.
UPDATE. Ітар-Тасс вивісило текст інтерв'ю. Про мову там сказано дослівно:
---
- Кстати сказать, вы говорите уверенно и хорошо. Более того, в прошлом году во время проведения в Киеве Всемирного конгресса русской прессы нашли возможность, приняли в нем участие, выступили перед представителями всемирной русской прессы, и это было очень тепло воспринято нашими коллегами. Вы прекрасно владеете русским и, естественно, украинским. Каково ваше отношение к этому и к роли и месту русского языка в вашей стране?
- Вы знаете, до 2002 года, когда я приехал в Киев, для меня это была проблема. Но украинский язык очень красивый. И как только у меня появилась такая возможность говорить по-украински, я это начал делать с удовольствием. И я хочу сказать, что да, были периоды в нашем государстве, когда допускались перекосы в языковых проблемах. Сейчас их, я бы сказал, нет, и нет, не существует у нас этой проблемы. И сегодня люди предлагают: чтобы нам не разжигать опять этот вопрос, который возникает от выборов до выборов, нужно его отрегулировать на законодательном уровне с учетом той мировой практики, которая существует и о которой вы говорите. Все эксперты полагают, что лучшая практика европейская, во многих стран Европы двуязычие, есть и триязычие…
- И четырехъязычие!
- Да. И живут нормально, спокойно. Никаких проблем нет. Поэтому мы пошли по этому пути, используя ту практику, которая есть в Европе, где принята Европейская хартия о языках, по-моему, Россия ее ратифицировала и Украина тоже. И в соответствии с этой хартией принят закон. Страсти вокруг этого вопроса разжигают политики. Этот закон зарегистрирован, он будет рассмотрен и принят. И в этом заинтересована Украина, ее население, говорящее в основном на двух языках - на украинском и на русском. Но только сейчас я встречался с премьер-министром Венгрии Виктором Орбаном. И мы с ним тоже обсуждали эту тему. У нас в Закарпатской области есть два района, где живут венгры. Там очень крупная община венгерская. Школы, учебники и прочее - они хотят разговаривать на венгерском языке, да и на украинском и на русском. Мы должны создать условия для людей в Черновицкой области, там румынский язык, в Одесской области - болгарский, в Мариуполе очень большая греческая диаспора. И когда к нам приезжают греки и киприоты, они все едут к грекам, живущим на Украине. Мы все делаем для того, чтобы сберечь культурное наследие народов, населяющих Украину, на это направлена государственная политика. Конечно, русский язык будет всегда занимать очень большое место в жизни Украины и украинского народа.
---
Тобто, якщо про якісь закони йдеться, то про варіант законопроекту, який в минулому році вдалось завалити через протести. Там нема поняття "друга державна мова", але наступ на українську мову пропонується.
Навколо заборони абортів є момент, який можна було б назвати смішним, якби вся тема допускала смішки. Прихильники заборони обидва аргументи розказують через кому, в одному реченні: "вбивство ненародженої дитини" і демографія ("нас заселять вихідці з Азії"). Це пише і депутат Шкіль з БЮТ, який подав законопроект.
Але це абсурдне змішання різного рівня понять! Якщо запліднена яйцеклітина є, по-вашому, людиною (само по собі сумнівне твердження, але припустимо), то людей не можна вбивати незалежно від демографії! Як же не матюкнутись. Як язик повертається через кому - "вбивство" і "бо заселять вихідці з Азії"?! Не розумію. При чому тут демографія і звідки вихідці? А якби вихідці не з Азії, то можна вбивати? Цим нівелюється аргумент про вбивство.
В дискусію в коментах вступати навряд чи буду, бо безглуздо.
Придумав твір до 8 березня, феміністичний. Береться приміщення в формі вісімки. Там є внутрішні стіни (де дірки вісімки) і зовнішні. На стінах показується відео. На внутрішніх - виступи групи "Фемен" (не будь-яких голих дівчат, а саме цих). На зовнішній стіні - смішні виступи Литвина, Януковича, Колесніченка про жінок. Замість звуку (бо не знаю, як придумати, щоб не забивались різні виступи; навушники не підходять, бо має бути тотальність, а не індивідуалізація відвідувачів) - то замість голосу домальовується текст, як в коміксах. Третім елементом виставки є розкидані на підлозі феміністичні буклети (будь-якого змісту). Отака концепція. 
Originally posted by
panivzdu at Хочу розповісти про блог "Казкарка"
Брати Капранови написали статтю по мотивах свіжого расового скандалу. Стаття охоплює все поле типової дискусії на ці теми. Капранови повторюють стандартні тези, якщо це можна назвати тезами.
Все на купу. Розібрати, що хотіли сказати (припустимо, що ми не знаємо стандартних тез) - неможливо. Стаття по стилю не є звичною для Капранових. В них, як правило, тексти з чітким змістом і прозоро написані.
Треба сказати, що вони на початку, на відміну від "свободівців", визнають: "Хіба Гайтана представить українську пісню гірше за торішню співачку з дивним іменем Альоша?" Але через кілька речень: "правильної відповіді у подібних питаннях не існує". Чого ж не існує, як ви її тільки що дали, правильну відповідь?
Далі вони критикують "пропаганду толерантності" і повторюють типову формулу: "Франція та Німеччина відкрито заявляють, що політика глобальної мультикультурності провалилася". Де Франція і Німеччина це заявляють? Що таке "політика глобальної мультикультурності?" Де проводилась/проводиться така політика? Ніде. І Франція і Німеччина нічого такого не заявляють. Це квазітермін, зліплений з мультикультурності (як протилежності до асиміляції - політика, яка проводилася в Канаді і про яку говорили в Німеччині і ще десь - але не в Франції) - і факта наявності приїжджих. Є рухи проти імігрантів - але це інше, і треба називати своїми словами. Потоки іміграції (мільйонні) ті країни регулюють, як і регулювали завжди. Офіційного расизму (до власних громадян) в Європі давно нема, і не планується. Мігрантів - запустять трохи більше, трохи менше - скільки треба - але громадян Франції по кольору ділити не будуть. А саме на це натякає ця російська формула про "кінець мультикультурності".
І це при тому, що негрів і арабів там багато. І що це наслідки їхньої же ж колоніальної політики. І там "білі" ще пам'ятають себе вищою расою. Це все повністю навпаки в Україні. Але все рівно треба від співачки-громадянки України, яка точно такої самої культурності, як інші співачки (вони самі це пишуть), плавно перейти до "мультикультурності", яка тут неясно для чого притягнута.
Далі в критиці "толерантності" вони притягують ще сексменшини.
Далі ще штук п'ять стандартних формул, які мені лінь розбирати. В цю всю муть вплітається, що українська культура принижена і що давайте себе поважати. Давайте. Але (1) при чому тут "мультикультурність" Франції, якої там ніколи не було? Українська культура принижена чи домінуюча, як французька в Франції? Гм? В одній статті обидві позиції. То, може, вся ця аналогія не підходить? Хто в нас аналог арабів? (2) При чому тут Гайтана? В неї така точно культурна належність, як в сотень співачок. Чого її вибрали для дискусії про стан української культури і про самоповагу українців? Через колір шкіри все-таки? (3) При чому тут китайці?
Я вже колись писав про це, але шукати не буду.
Теперішній український расизм - кумедно вторинний. Всі ці заяви про расу, Африку і що співачка наполовину негритянського походження - не українка.
Не секрет, що поняття "раса" - політичне і виникло для обгрунтування європейського колоніалізму. Раса не існує без ієрархії. Англія, Франція, Бельгія і інші захоплювали "напівмавп", які потім стали просто нижчою расою. Новими гранями заграла раса в Гітлера. Після розпуску європейських імперій смисл раси зник. Потім європейцям стало за все це соромно і расизм став неполіткоректним. Існують рухи, яким цей поворот не сподобався. В Америці негри здобули права зовсім недавно, і цілком природно, що багатьом білим новий стан не подобається. Там расизм - питання відносно свіжих спогадів, але також питання реального поділу суспільства, питання влади і актуальної політики.
Тепер візьмемо наш расизм. Які актуальні проблеми він відображає? Що принципового міняється, якщо Гайтану оголосити "неукраїнкою" через колір шкіри? В України були колонії в Африці? Українці звикли мати негрів-рабів? Українці відчували себе колись вищою расою? Та ні же ж.
То з якої радості тягають "Африку"?
Весь прикол в тому, що в нас є свій поділ на "раси". Якби виник справді український расизм, то навколо нашої місцевої ієрархії. Поділів, які в нас актуальні. Питань влади в Україні. Або хоча б навколо міфів, але актуальних українських міфів, а не застарілих французьких.
Хто в нас вища і нижча раса? Є таке явище? Ми зверху чи знизу? Якщо ми зверху, то кого ми маєм загнобити і не дати підняти голову? Або навпаки, помогти пригнобленим підняти голову? А якщо ми знизу, то хто нас гнобить? Гм? І при чому тут Африка? Остальноє додумайтє самі.
Почитавши коменти про закриття виставки/закритя ЦВК/мистецтво взагалі, я помітив, що люди не розуміють деяких фундаментальних речей.
Чому начальник повинен терпіти на своїй території "гімно", яке йому не подобається? Помітив, що щось негарне - взяв замок - і закрив, чому ні? А якщо є влада, то покарав авторів. Адже він начальник, а це його територія? А якщо ці твори вам теж не подобаються, то треба вітати такі рішення? Ну а як же - патріотичний ректор патріотичного вузу розігнав гімно в гнізді ліваків? Ура.
Погляд на один крок вперед показує, що буквально по цій самій логіці Табачник може закрити що завгодно в будь-якому закладі освіти і науки. Будь-яку виставку, конференцію. Він не любить УПА - значить, хай спокійно закриває всі заходи про УПА? Ну а чого ні? Він начальник, це все державне і фінансується з бюджету (як і НаУКМА). А як не фінансується, то на території чогось державного. А Янукович може взагалі що захоче закривати. Статті в газетах цензурувати особисто. Лукашенко колись так і сказав: мене вибрав народ Білорусі, тому я маю право особисто робити цензуру. І науку хай Табачник визначає: де наука, а де гімно. Ви самі, хто схвалює дії Квіта, підтримуєте цю логіку.
Але це все дикість. Цивілізоване суспільство визнає свою складність, різноманітність, цінність різноманітності і має механізми її забезпечення. Не тільки начальник не може вішати довільно замок, а і парламент! Існують автономні сфери. Що є наука, визначають експерти, а не вулиця. Парламент не може обмежити свободу слова. Існує університетська автономія. Мер міста не закриває виставку, бо не сподобався малюнок. Суспільство погоджується на автономність цих сфер, бо вони тільки так можуть існувати. Істина в науці не визначається ні голосуванням, ні мітингом, ні указом диктатора. Те саме в мистецтві. Суспільство частково фінансує науку і творчість, але не керує змістом безпосередньо. Бо тоді буде не творчість. І не зобов'язана вся творчість всім подобатись.
А що робити, як виставка не подобається? Якщо ти не президент - можна обматюкати її в блозі. Можна в газеті розгромити, якщо вмієш. Можна зробити кращу. Можна не подавати руки куратору. Не можна вводити цензуру - це руйнує саме поняття мистецтва, забруднює середовище і ослаблює суспільство в цілому. Дуже добре, коли є різні школи, різні напрямки і різні погляди.
Ясно, що кожен обиватель не зобов'язаний це все розуміти. Але система має діяти правильно. Ситуація з Квітом і виставкою показує, наскільки в нас нема механізмів. Університет - це модель держави, кращої, ідеальнішої. Здавалось би, вже там мають цінувати автономність і свободу творчості. Вже хто-хто, а ректор в 21 столітті не може закрити виставку з аргументацією "це лайно", бо там оголене тіло. Але ні, в найкращому університеті і єдиному, де діяльність просочується за його стіни, теж не розуміють. От через що цей випадок цікавий.
Чим цікаві заяви політиків? З них можна, наприклад, будувати рейтинги. Уявімо змагання за мій голос між Яценюком, Кличком і Гриценком.
Беремо недавні заяви. Гриценко привітав "справжніх захисників чоловічої статі" - мінус одиничка, кличковська партія проти расизму - плюс одиничка, яценюківська промовчала, хоча мала сказати, бо це їхня коаліція - мінус одиничка.
Я не кажу, що це найважливіше в українській політиці. Зате просто рахувати.
Деякі привітання з "днем захисника вітчизни" ще більш радянські, ніж саме свято. Анатолій Гриценко пише: "Вітаю захисників Вітчизни! Але далеко не всіх, хто носить погони, або просто належать до чоловічої статі. Вітаю – справжніх! Небайдужих громадян бла-бла-бла".
Підкреслення моє - Гриценко виключає жінок з захисників і справжніх громадян. А як інакше прочитати цю фразу?
Офіційне свято, абсурдне само по собі, нічого не говорить про чоловічу стать і справжню чоловічість. А Гриценко йде далі (йде назад) і повертає значення "день хлопчиків". Робить це в грубий сексистський спосіб. Причому, скоріше всього, не спеціально конструює, а само так виходить, попри прогресивний імідж, стажування в академії американського генштабу і тому подібне.
Ракета злітає і вертикально сідає. Пишуть, що це досягнення техніки - вперше так плавно і акуратно. А мені відео сподобалось, точно з фантастики, причому давньої - саме так ракети мають сідати (давним-давно мали сідати). Але перший політ на 50 метрів - аж тепер.
Народний депутат Колесніченко написав замітку: "Русскоязычная Украина" на своем примере призвала все общественные организации отчитаться за свою деятельность.
Не знаю, для чого я її відкрив, але перші абзаци дали цікаву знахідку: Первый отчет, Второй отчет, в Кратком Отчете.
Він пише ці слова з великої букви, як і Движение. Прикольно. При бажанні з цього можна зробити висновки про місце Отчёта в діяльності цього руху.
А мені прислали Glass Heart в lj-профіль! Що б це значило? Причому людина анонімна, невідома і загадкова.
Navigate: (Previous 25 Entries)